Освітня програма для дітей з особливими освітніми потребами
Інклюзивне навчання
На виконання абзацу 22 частини першої статті 64 Закону України «Про освіту», з метою впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607, на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН № 693 від 26.06.2018, складені навчальні плани, так як інтеграція дітей з порушеннями опорно-рухового апарату чи слуху в заклад становить складну проблему, адже саме лише перебування дитини у широкому соціумі – це ще не запорука її успішного навчання та соціалізації. Кінцевий результат значною мірою залежить від того, які умови для цього створені, а також від наполегливої та цілеспрямованої роботи всіх учасників освітнього процесу.
У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:
• особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
• інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами організовується у 2-В, 3-В, 4-Б, 4-В, 5-Б, 7-В, 11-Б класах.
Всі класи організовані відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ вад 26.04.2022 № 483 та іншими нормативно-правовими документами.
Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.
Основними завданнями інклюзивного навчання є:
- здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
- забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
- створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);
- розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;
- створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
- забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
- надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.
З метою підвищенню ефективності навчального процесу запроваджено корекційно-розвиткова складова Індивідуальної програми розвитку кожної дитини, якою регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток мовлення; корекція розвитку; соціально-побутове орієнтування; предметно-практичне навчання, розвиток комунікативної діяльності та творчості; фізичний розвиток (ЛФК). Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом.
Індивідуальне навчання за формою навчання педагогічний патронаж
У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:
• особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.
Форма здобуття освіти – педагогічний патронаж організована для учнів у зв’язку з їхнім станом здоров’я, що підтверджується наявністю висновків ЛКК і заявами батьків.
Заклад освіти відповідно до наказу МОН № 8 від 12.01.2016 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти»
- забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом:
- розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (у разі потреби);
- організації та проведення консультацій (у разі потреби) та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти (далі - оцінювання);
- надання доступу здобувачам освіти до безоплатного користування підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною інфраструктурою закладу освіти тощо.
За бажанням здобувача освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:
- за місцем проживання здобувача освіти або в закладі освіти;
- індивідуально або для групи здобувачів освіти.
Здобувачі освіти проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства. Результати здобувачів освіти відображаються в загальних е-журналах як окремі предмети для дітей з ООП.
Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.
У ліцеї організовано навчання за індивідуальною формою – педагогічний патронаж для учнів 1-Б, 4-Б , 4-В, 5-Г, 6-Б, 6-В, класах. Навчальні плани додаються.Додаток 15-21)
Освітні програми, реалізовані в ліцеї, спрямовані на:
- формування в учнів сучасної наукової картини світу;
- виховання працьовитості, любові до природи;
- розвиток в учнів національної самосвідомості;
- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
- рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Наш ліцей - заклад рівних можливостей для всіх; у ньому навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та «звичайні»; заклад, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; заклад компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись в ліцеї, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління ліцеєм зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи ліцею з метою, яку педагогічний колектив поставив перед собою. Заклад працює на засадах “педагогіки партнерства”.
Основні принципи цього підходу:
- повага до особистості;
- доброзичливість і позитивне ставлення;
- довіра у відносинах;
- діалог – взаємодія – взаємоповага;
- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Ліцей допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
Індивідуальне навчання за формою навчання сімейна (домашня)
Законом України «Про освіту» передбачено запровадження в закладах загальної середньої освіти різних форм здобуття освіти учнями.
Серед них одна з форм індивідуального навчання – сімейне (домашнє) навчання.
Розділом ІІІ Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України від 12.01.2016 р. № 8 (у редакції наказу МОН України від 10.07.2019 р. № 955) окреслені основні питання та визначений порядок організації здобуття повної загальної середньої освіти за сімейною (домашньою) формою.
Навчатися за такою формою можуть учні, чиї батьки бажають і готові самостійно організовувати освітній процес в домашніх умовах. Разом з тим, дитина має бути учнем відповідного закладу, який відслідковуватиме результати його навчання.
Адміністрація освітнього закладу повинна обов’язково попередити батьків про особисту відповідальність за рівень знань дитини не нижче державних стандартів освіти та ознайомити їх з порядком організації сімейного (домашнього) навчання.
Діти, для яких батьки обрали сімейну (домашню) форму навчання, повинні проходити підсумкове оцінювання навчальних досягнень не рідше, ніж три (1-4 класи) – чотири (5 – 11(12) класи) рази на рік. Також вони проходять семестрове, річне оцінювання та атестацію. Оцінювання знань учні можуть проходити в закладі разом з іншими дітьми або індивідуально – це вирішує заклад освіти. Крім того, завдання для оцінювання та атестації складає заклад освіти, з урахуванням очікуваних результатів навчання.
За результатами підсумкового оцінювання та атестації, якщо учень отримує бали не нижче середнього рівня, він може продовжувати здобувати освіту вдома. Якщо за результатами підсумкового оцінювання з одного або кількох предметів встановлено початковий рівень навчальних досягнень або учень не пройшов підсумкового оцінювання без поважних причин, він може повторно пройти оцінювання протягом місяця у межах навчального року.
Батьки зобов’язані створити умови, які допоможуть підвищити рівень навчальних досягнень дитини.
У випадку низьких результатів щодо знань дитини педагогічна рада може своїм рішенням перевести учня на інституційну форму навчання.
Ні в якому разі не може бути так, що дитина демонструє початковий рівень знань, і з тим початковим рівнем вона продовжує навчатися вдома.
Батьками (або особами, які їх замінюють) подають заяву на ім’я директора освітнього закладу щодо організації навчання дитини за сімейною (домашньою) формою, не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання чи державної підсумкової атестації.
У заяві батьки обов’язково повинні зазначити, що вони ознайомлені з умовами і порядком організації сімейного (домашнього) навчання учня. Адміністрації закладу необхідно наголосити, що відповідальність за результати навчання дитини покладається саме на них, батьків.
Батьки (або особи, які їх замінюють):
- обирають заклад освіти, в якому буде організовано здобуття освіти дитиною за сімейною (домашньою) формою відповідно до території обслуговування; учень (учениця) зараховується до відповідного класу закладу;
- подають директору закладу заяву з проханням зарахувати (перевести) учня (ученицю) на сімейну (домашню) форму навчання;
- відповідають за рівень здобуття освіти учнем (ученицею) за сімейною (домашньою) формою;
- створюють належні умови для здобуття учнем (ученицею) освіти за сімейною (домашньою) формою на на рівні не нижче державних стандартів;
- на договірних засадах можуть залучати до організації здобуття освіти учнем (ученицею) за сімейною (домашньою) формою інших суб’єктів освітньої діяльності;
- можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються навчальні досягнення учня (учениці);
- можуть укладати із закладом освіти договір про надання освітніх послуг;
- забезпечують проходження учнем (ученицею), що навчається за сімейною (домашньою) формою, оцінювання навчальних досягнень згідно п. 6, 7 розділу ІІІ Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 р. (у редакції наказу МОН України від 10.07.2020 р. № 955);
- продовжуюють навчання учня (учениці) за сімейною (домашньою) формою, якщо за результати оцінювання та/або атестації учню (учениці) встановлений рівень навчальних досягнень не нижче середнього;
- забезпечуюють проходження учнем (ученицею), який (яка) навчається за сімейною (домашньою) формою, повторного оцінювання протягом місяця (у межах навчального року) у разі встановлення за результатами його навчальних досягнень початкового рівня;
- створюють умови для забезпечення підвищення рівня навчальних досягнень учня;
Батьки (або особи, які їх замінюють) повинні знати, якщо за результатами повторного оцінювання знань учня (учениці) встановлено початковий рівень навчальних досягнень, він (вона) може бути переведений (переведена) на інституційну форму здобуття освіти відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.